Український Народ веде священну визвольну війну за право існування. За право та можливість бути невід'ємною частиною Вільного Світу. Світу, заснованого на найвищій цінності людського життя, на беззаперечності права кожного на життя, здоров'я, особисту безпеку.
Можна багато розміркувати про теорію найпрекрасніших основоположних принципів і цінностей Вільного Світу. Проте теорія без практики – мертва. Права без можливостей, без механізмів їх реалізації не можна вважати наявними.
Могли б ви собі уявити ситуацію, в якій влада США чи Ізраїлю, Німеччини чи Японії, Франції чи Італії чи будь-якої цивілізованої країни на запит про допомогу від свого громадянина, який потрапив у біду в будь-де на планеті, відповіли б бюрократичною перепискою, а не реальною допомогою ? Ми собі такого уявити не можемо.
А як поводиться в подібних ситуаціях українська держава, яка невимовно дорого набуває право бути частиною Вільного Світу?
Раніше ми вже розповідали про складну та неприємну ситуацію з шістьома громадянами України на КПП Верхній Ларс на кордоні Грузії з рф.
Коротко нагадаємо суть. У ніч з 16 на 17 серпня 2023 року на КПП Верхній Ларс прибули 6 громадян України, колишніх ув'язнених, які восени 2022 року були незаконно вивезені у ВУ на території росії з виправних установ тимчасово окупованої Херсонської області. Грузія відмовила їм у в'їзді на свою територію. Повертатися до росії вони категорично відмовилися, оскільки їм загрожувала реальна небезпека - сфабриковане звинувачення в незаконному перетині кордону рф та новий реальний тюремний термін.
Вже 17 серпня ми втрутилися в ситуацію, направивши звернення до Посольства України в Грузії, Омбудсмена Грузії та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
З України відповідь надійшла вже 18 серпня. Його сенс: співчуваємо, перенаправили ваше звернення «компетентним органам». Кому саме у відповіді не вказано. Так нам повернули наш перший пас.
19 серпня ми звернулися до Держприкордонслужби України, справедливо припускаючи, що є міждержавні канали зв'язку однопрофільних відомств. Цього разу відповідь надійшла через 4 дні – 23 серпня. Короткий зміст у вільному переказі: ДПС України буде рада допомогти, якщо ви зі своєю проблемою приїдете на український кордон. Так нам повернули наш другий пас.
Незважаючи на те, що ситуація для нас була новою, «стежка не хожена», відпрацьованого плану дій ще не було, ми зверталися до всіх інстанцій, в які вважали за потрібне і можливе. А поки ми грали у такий собі футбол із українськими відомствами, наші хлопці перебували на нейтральній території. Добре, що ми за допомогою волонтерів та простих небайдужих громадян змогли організувати харчування та воду хлопцям. Погано, що серед них були ті, хто потребував безперервного лікування. Логічно, що ми звернулися з проханням про допомогу та сприяння до МОЗ України. А оскільки хлопці є екс-ув'язненими, то й до Мін'юсту України. З таким результатом ми пішли на перерву.
Звернення до грузинських профільних відомств закінчилися очевидною реакцією: Грузія оголосила, що готова впустити громадян України на свою територію в тому випадку, якщо Україна підтвердить їхні особи та, власне, зацікавленість у їх долі.
Через відсутність відповідей з України спільно з нашими постійними партнерами EPLN ми звернулися до ЄСПЛ із проханням про вжиття термінових заходів через ситуацію, яка загрожує життю людини. В одного з хлопців різко погіршився стан здоров'я через відсутність необхідного постійного лікування. Звернення до ЄСПЛ дало бажаний результат. 27 серпня 2023 року усі шестеро громадян України отримали дозволи на в'їзд до Грузії. Врешті, усіх врятували. Ура. Оплески.
Але наша історія про «футбол». А за нашою хронологією позитивні події сталися у перерві. Настав час розповісти про другий тайм.
«Другий тайм» було відкрито 12 вересня пасом, тобто листом Мін'юсту України. Ось короткий виклад його епічного змісту.
Ваше звернення розглянуте. Поки ми його розглядали, зі ЗМІ стало відомо, що ситуація вирішилася. Ви – великі молодці. В разі чого – звертайтеся. Завжди ваш, Мін'юст.
Єдиний гол у цій зустрічі на рахунку МОЗ України. До 6 жовтня цей справді видатний гравець осмислив звернення про необхідність термінової, невідкладної медичної допомоги людині, яка потребує постійного лікування, вказав на те, що арештантів (мабуть, навіть колишніх) мають лікувати тюремні лікарні та висловив глибоке занепокоєння викладеними у зверненні фактами.
Ось у такий футбол ми тут граємо. А ви кажете – Євро2024.
P.S.
Нині всі шестеро героїв цієї історії живі-здорові, соціально адаптовані, ведуть законослухняний, суспільно прийнятний спосіб життя.
UnMode продовжує моніторинг ситуації з поверненням з рф українських екс-ув'язнених, надавати їм всю можливу підтримку, а також докладати максимум зусиль у забезпеченні рівного доступу до реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів колишніх засуджених. У розвиненому цивілізованому суспільстві немає місця дискримінації за будь-якою ознакою!
Украинский Народ ведёт священную оборонительную войну за право на существование. За право и возможность быть неотъемлемой частью Свободного Мира. Мира, основанного наивысшей ценности человеческой жизни, на неоспоримости права каждого на жизнь, здоровье, личную безопасность.
Можно много рассуждать о теории прекраснейших основополагающих принципах и ценностях Свободного Мира. Однако, теория без практики – мертва. Права без возможностей, без механизмов их реализации нельзя считать имеющими место быть.
Могли бы вы себе представить ситуацию в которой власти США или Израиля, Германии или Японии, Франции или Италии, да любой цивилизованной страны на запрос о помощи от своего гражданина, попавшего в беду в любой точке планеты, ответили бы бюрократической перепиской, а не реальной помощью? Мы себе такого представить не можем.
А как же ведёт себя в подобных ситуациях украинское государство, которое невыразимо дорого приобретает право быть частью Свободного Мира?
Ранее мы уже рассказывали о сложной и неприятной ситуации шести граждан Украины на КПП Верхний Ларс на границе Грузии с рф.
Кратко напомним суть. В ночь с 16 на 17 августа 2023 года на КПП Верхний Ларс прибыли 6 граждан Украины, бывших заключённых, которые осенью 2022 года были незаконно вывезены в ИУ на территории рф из исправительных учреждений временно оккупированной Херсонской области. Грузия отказала им во въезде на свою территорию. Возвращаться в рф они категорически отказались, поскольку им угрожала реальная опасность – сфабрикованное обвинение в незаконном пересечении границы рф новый реальный тюремный срок.
Уже 17 августа мы вмешалась в ситуацию, направив обращения в Посольство Украины в Грузии, Омбудсмену Грузии и Уполномоченному Верховной Рады Украины по правам человека.
Из Украины ответ пришёл уже 18 августа. Его смысл: сочувствуем, перенаправили ваше обращение «компетентным органам». Кому именно в ответе не указано. Так нам вернули наш первый пас.
19 августа мы обратились в Госпогранслужбу Украины, справедливо предполагая, что существуют межгосударственные каналы связи однопрофильных ведомств. На этот раз ответ пришёл через 4 дня – 23 августа. Краткое содержание в свободном пересказе: ГПС Украины будет рада помочь, если вы со своей проблемой приедете на украинскую границу. Так нам вернули наш второй пас.
Не смотря на то, что ситуация для нас была новая, «тропа не хоженая», отработанного плана действий ещё не было, мы обращались во все инстанции, в которые считали нужным и возможным. А пока мы играли в такой себе футбол с украинскими ведомствами, наши ребята находились на нейтральной территории. Хорошо, что мы с помощью волонтеров и простых неравнодушных граждан смогли организовать питание и воду ребятам. Плохо, что среди них были те, кто нуждался в непрерывном лечении. Логично, что мы обратились с просьбой о помощи и содействии в Минздрав Украины. А поскольку ребята являются экс-заключёнными, то и в Минюст Украины. С таким результатом мы «ушли на перерыв».
Обращения в грузинские профильные ведомства закончились очевидной реакцией: Грузия объявила, что готова впустить граждан Украины на свою территорию в том случае, если Украина подтвердит их личности и, собственно, заинтересованность в их судьбах.
По причине отсутствия ответов из Украины совместно с нашими постоянными партнёрами EPLN мы обратились в ЕСПЧ с просьбой о принятии срочных мер в виду ситуации, угрожающей жизни человека. У одного из ребят резко ухудшилось состояние здоровья из-за отсутствия необходимого постоянного лечения. Обращение в ЕСПЧ принесло желаемый результат. 27 августа 2023 года все шестеро граждан Украины получили разрешения на въезд в Грузию. В общем, всех спасли. Ура. Аплодисменты.
Но история-то про «футбол». А по нашей хронологии позитивные события произошли в перерыве. Настало время рассказать про «второй тайм».
«Второй тайм» был открыт 12 сентября пасом, то есть письмом Минюста Украины. Вот краткое изложение его эпичного смысла.
Ваше обращение рассмотрено. Пока мы его рассматривали, из СМИ нам стало известно, что ситуация разрешилась. Вы – большие молодцы. Если что – обращайтесь. Всегда ваш, Минюст.
Единственный гол в этой встрече на счету Минздрава Украины. К 6 октября этот поистине выдающийся игрок осмыслил обращение о необходимости срочной, неотложной медицинской помощи человек, требующему постоянного лечения, указал на то, что арестантов (видимо, даже бывших) должны лечить тюремные больницы и выразил глубокую озабоченность изложенными в обращении фактами.
Вот в такой футбол мы здесь играем. А вы говорите - Евро2024.
P.S.
В настоящее время все шестеро героев этой истории живы-здоровы, социально адаптированы, ведут законопослушный, общественно приемлемый образ жизни.
UnMode продолжает мониторинг ситуации с возвращением из рф украинских экс-заключенных, оказывать им всю возможную поддержку, а также прилагать максимум усилий в обеспечении равного доступа к реализации своих прав, свобод и законных интересов бывших осужденных. В развитом цивилизованном обществе нет места дискриминации по любому признаку!